П'ятниця, 01 серпня 2008, 14:22
В Івано-Франківську діє фотовиставка відомих та невідомих пам’яток
архітектурної спадщини краю, які потребують порятунку. Свою
мандрівку містами Західної України виставка розпочала зі Львова
— фото експонували спершу перед палацом Потоцьких,
відтак — у коридорах облради.
За аналогічною схемою організатори виставки «Пам’ять — колиска
долі» планують діяти й в Івано-Франківську: близько тижня
фотовиставку можна буде оглянути біля обласного краєзнавчого
музею, далі її перебазують у фойє обласної ради.
— У нас є два шляхи, як у двох жаб з відомої української байки, архітектурної спадщини краю, які потребують порятунку. Свою
мандрівку містами Західної України виставка розпочала зі Львова
— фото експонували спершу перед палацом Потоцьких,
відтак — у коридорах облради.
За аналогічною схемою організатори виставки «Пам’ять — колиска
долі» планують діяти й в Івано-Франківську: близько тижня
фотовиставку можна буде оглянути біля обласного краєзнавчого
музею, далі її перебазують у фойє обласної ради.
котрі впали у молоко: втонути-зникнути або ж вижити, доклавши зусиль до
збивання масла, — каже керівник проекту Ігор Скальський.
— Наразі наша виставка — як крик волаючого в пустелі. 11 стендів займають об’єкти івано-Франківщини, 32 присвячені Львівській області.
Пам’ятки руйнує не тільки час. Коли старовинну церкву обшивають
пластиковою вагонкою — порушується циркуляція повітря в каркасі.
І вона буквально через якихось 20 років починає гнити, а до того
могла стояти і 500 літ. Але це, на жаль, уже традиційна практика.
Наведу ще один приклад — мурована оборонна церква XIV століття
у Чесниках. Там, як не прикро, кладуть металочерепицю замість гонтів.
Таке самодіяльне, не фахове оновлення знищує церкви і костели. За
кілька останніх років деякі замки і палаци вже безнадійно спотворено
євроремонтами під маркою «відродження» — через небажання
їхніх нових власників проводити фахову реставрацію, яка б дозволила
зберегти автентичність та самобутність цих пам’яток. Часто причиною
цього є не брак коштів, а відсутність елементарного почуття міри і смаку.
— Пане ігоре, як на тлі інших областей виглядає наша?
— В області залишилося вісім замків, кілька палаців. Залишено поза
увагою промислові об’єкти — млини, гуральні.
— Відомо, що 2008-й проголошено роком замків та палаців Західної
України. Яку мету ви ставите собі, організувавши цю виставку?
— Ми показуємо їх заради їхнього порятунку. Прагнемо привернути увагу громадських та державних організацій, міст-побратимів, приватного
капіталу до проблеми вмілого відновлення об’єктів архітектурної
спадщини краю.
Хочемо також поінформувати туроператорів про маловідомі пам’ятки,
аби ті включали їх до переліку об’єктів внутрішнього та міжнародного
туризму.
— Пане ігоре, куди поїде «Пам’ять...» далі?
— Після Івано-Франківська виставка помандрує за таким маршрутом:
Закарпаття, Тернопіль, Буковина, Волинська та Хмельницька області.
У кожній області ми акцентуватимемо на місцевій проблематиці. Усі
виставки зберуться в селі Отрокові, де стануть постійною експозицією
Музею архітектурної спадщини України, відкриття якого розпочне
фестиваль «Отроків-2008» як захід відродження Миньковецької
держави. Про неї не пишуть підручники, але вона існувала на межі
XVIII-XIX ст. протягом 30 років і мала власну конституцію, економіку, та
не мала кріпацтва.
P. S. Виставка «Пам’ять — колиска долі» включає близько сотні фото
маловідомих занедбаних або ж спотворених прибудовами замків,
палаців, сакральних пам’яток, упорядкованих за адміністративним
принципом. Багато з представлених тут об’єктів не внесено до реєстру
національних пам’яток. Організатори кажуть, що виставка є відкритою,
тобто до неї можуть прилучитися всі небайдужі до українського
архітектурного спадку.
Джерело: Газета «Галичина»






