Зображення (4)
Садиба з парком, Приозерне
Маєток у Псарах належав графському роду Реїв. Ансамбль складається з палацу, в'їзних воріт, зерносховища і стайні, розміщених в старовинному парку. На територію садиби вели в'їзні, асиметричні з арочним проїздом та баштою, ворота. У 1970-х роках арочний проїзд замурований.
Палац побудований в стилі необарокко. Цегельний, двоповерховий, на кам'яному цоколі, з складним асиметричним планом і анфіладним внутрішнім плануванням. Під палацом розміщені склепінчасті підвали.
Зерносховище (XVIII ст) розташоване на південний захід від палацу. Пам'ятник відноситься до унікальних прикладів господарських споруд.
Стайня (XVIII ст) знаходиться на північний захід від палацу на околиці садиби.
Можливо, я помиляюсь, але мені здається, що діти (з останнього фото) сидять на пні, який лишився від 200-річного платана.
Палац побудований в стилі необарокко. Цегельний, двоповерховий, на кам'яному цоколі, з складним асиметричним планом і анфіладним внутрішнім плануванням. Під палацом розміщені склепінчасті підвали.
Зерносховище (XVIII ст) розташоване на південний захід від палацу. Пам'ятник відноситься до унікальних прикладів господарських споруд.
Стайня (XVIII ст) знаходиться на північний захід від палацу на околиці садиби.
Можливо, я помиляюсь, але мені здається, що діти (з останнього фото) сидять на пні, який лишився від 200-річного платана.
Коментарі
Казковий романтичний палац розчиняється десь удалечині, в глибинах правічного парку, і тільки нечіткі силуети дозволяють туристу побачити садибу Рея. Побудований нащадком древнього роду Потоцьких, французьким магнатом Реєм, у середині ХІХ століття, палац відносно добре зберігся. В минулому тут полюбляла збиратися
місцева знать, влаштовуючи пишні бали та концерти. В’їзна брама (зараз замурована) вела прямісінько до парадного входу в палац. Обабіч доріжок висаджені екзоти. На долю цього шедевру випали важкі переломні часи колективізації, коли тут розміщувався свинарник. Потім – зооветеринарний технікум. Уже за часів незалежної України тут діяв жіночий монастир. Сьогодні садиба стоїть порожньою.
Подекуди облуплюються стіни, дах протікає. Палацовий ансамбль заростає бур’яном, а наглядачем палацу є місцевий житель, господа якого розміщена поруч.
Їхати сюди краще власним автотранспортом
або залізницею (потягом Львів-Тернопіль). Витрачені час та зусилля окупляться
сторицею.
©Nick
Журнал "Versal", №2, с.70-71
Стрічка RSS коментарів цього запису