Івано-Франківська область: карта, фото, опис

Івано-Франківська область розташована на південному заході України. На півночі межує з Львівською областю, на півдні – з Чернівецькою, на сході – з Тернопільською та із Закарпатською областю на заході. На крайньому півдні Івано-Франківщини розташований державний кордон України з Румунією. Географічне положення визначається такими координатами: крайня західна точка - с. Сенечів Долинського району, східна - с. Городниця Городенківського району, північна - с. Виспа Рогатинського району, південна - с. Голошина Верховинського району, верхів'я річки Білий Черемош.

Площа області дорівнює 13.9 тис. кв.км, це становить 2,4% території України. Крім того, це – одна із двох найвисокогірніших областей України (разом із Закарпатською), оскільки третину її території займають Східні Карпати з найвищою вершиною Говерлою (2061м.)

Івано-Франківська область поділяється на 14 адміністративних районів і має 15 міст, з яких 5 – обласного підпорядкування: Івано-Франківськ, Болехів, Коломия, Яремче і Калуш. Станом на серпень 2013 р. чисельність населення становила 1382170 осіб. Для області характерною є значна щільність населення – 100 осіб на 1 кв.км. Найбільш населеним є Тисменицький район, а найменш населеним – Верховинський. Жителі Івано-Франківщини зберегли етнографічні особливості своїх предків у мові, культурі, одязі та побуті, що привертає увагу туристів, адже на території області співіснують кілька етнографічних груп: бойки, гуцули, покутяни і ополяни.

В області розвинута туристично-рекреаційна галузь. Ключовими видами туризму є активний (гірськолижний спорт та спортивні походи) та рекреаційно-відпочинковий. Якщо гірська частина області характеризується оптимальними показниками для зимових видів туристично-рекреаційного освоєння, то рівнинна і передгірна частина області – для видів туристично-рекреаційного освоєння у теплу пору року, причому мікроклімат курортів дає можливість для відпочинку та оздоровлення упродовж всього календарного року. Оскільки у Івано-Франківську сходяться автомобільні та залізничні магістралі, то обласний центр вважається туристичними воротами Карпат. Усі головні туристичні центри регіону: Яремче, Косів, Рожнятів, Верховина, Долина і навіть район Дністровського каньйону є приблизно рівновіддаленими від Івано-Франківська на відстань 80-100 км від нього. Динамічний розвиток туризму в Карпатах забезпечується створенням сучасної відпочинкової інфраструктури з високим рівнем сервісу, що набуло особливого розмаху в останні роки.

Туристам пропонуються номери із супутниковим телебаченням, ванними та душовими кімнатами, а також – сауни, прокат спальних мішків, палаток, гірськолижного спорядження і велосипедів. Причому такі послуги надаються як у великих закладах відпочинку, так і у міні-готелях. Серед туристів великою популярністю користуються велосипедні, пішохідні та кінні прогулянки Карпатами, відвідування унікальних об'єктів природи та відомих історичних пам'яток, сплав гірськими річками або рівнинним Дністром. Широко відомими є фестиваль етнічної музики у селі Шешори, зльоти байкерів у місті Косові. На жаль, останнім часом широкої популярності набуває і такий вид "спортивного" "відпочинку", як автомобільні пробіги позашляховиків гірською частиною області.

Сніговий покрив у Карпатах тримається від листопада до травня, що дуже важливо для розвитку гірськолижного спорту. В області розташований найбільший і найсучасніший гірськолижний курорт України - Буковель. На території курорту розміщені десятки садиб та готелів, крім того багато відпочиваючих проживають у Яремчі, Ворохті або у навколишніх селах, і доїжджають сюди для катання. У Буковелі майже два десятки гірськолижних витягів, більшість із яких - крісельні. Іншим центром гірськолижного спорту, відомим ще з радянських часів, є селище Ворохта. Тут існують лижні траси зі штучним покриттям, які функціонують круглорічно.

Для стаціонарного відпочинку найпопулярнішими є Верховинський, Косівський та Рожнятівський райони, в яких процвітає зелений туризм, понад 400 гостинних сільських дворів можуть запропонувати свої послуги. Майже усі готелі Карпат розташовані біля підніжжя гір поряд з автомобільними трасами у місцевостях, які славляться своїм лікувальним кліматом. Важливими курортами у гірській частині є Ворохта, Косів, Яремче, Шешори, тут є також санаторії, у яких лікують різні форм туберкульозу, захворювання нервової системи та органів опорно-рухового апарату. З давніх часів відомий і досі діє грязелікувальний санаторій у селі Черче.

Площа заповідних земель Івано-Франківської області займає 195 633га, центральним природоохоронним закладом є природний заповідник "Ґорґани", а також – природні національні парки і заказники. Заповідник Ґорґани створений для збереження реліктових видів сосни, субальпійських ландшафтів, на його території збереглися рослини, занесені до Червоної книги України. Одним з найбільших природних парків України є Карпатський національний парк, який розташований у найбільш високому секторі Чорногірського і Ґорґанського масивів. У межах території цього парку знаходиться найвища точка України – гора Говерла, а у його високогірних ландшафтах збереглася велика кількість реліктових видів карпатської флори. Галицький національний парк покликаний захищати різноманіття природних комплексів Передкарпаття, тут є цікавий музей природи. Зовсім недавно, вже у 21 столітті в області були засновані ще два національні парки. НПП "Гуцульщина", заснований у 2002 році, створений для охорони природних комплексів, флори та фауни у межах Косівського району, провадить активну наукову діяльність, видає книги, розробляє туристичні та екологічні маршрути. На території парку знаходяться старовинні дерев'яні храми Гуцульщини, зокрема - найстаріша церква району - храм Успіння Богородиці у селі Пістинь. У 2010 році було засновано Верховинський НПП, котрий зосереджує свою діяльність на охороні високогірних ландшафтів найбільш віддаленої, важкодоступної і дикої південної частини області - Чивчинсько-Гринявських гір, де бере свої витоки Черемош.

Звичайно, основна природна атракція області - це самі гори, ліси, річки полонини. Проте у Івано-Франківській області знаходиться багато визначних пам'яток природи, які вважаються своєрідними символами області. До комплексних пам'яток природи загальнодержавного значення належать Скелі Довбуша у селі Бубнище Болехівського району, які тягнуться зі сходу на захід майже на кілометр посеред смерекових та букових лісів. За своїм розташуванням і нагромадженням каменів гігантські скелі є унікальними та неповторними, тому притягують до себе тисячі туристів. Скелі нагадують неймовірних істот і є улюбленим місцем тренування скелелазів та альпіністів. Скелі Довбуша є складовою туристично-пізнавальних маршрутів для відпочивальників курортних закладів Моршина і Трускавця. Іншим знаковим об'єктом природи є гора Говерла, яка розташована на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей, є найвищою горою України, конусоподібна за формою, а біля її підніжжя бере свій початок річка Прут.

У області є ряд прекрасних водоспадів. Найвищий із них - Манявський водоспад (річка Манявка, Богородчанський район), висота якого сягає до 22м і знаходиться неподалік легендарного монастиря - Манявського Скиту. Соціальні мережі переповнені "селфі" фотографіями з невисокого, але потужного водоспаду Пробій, що утворився у вузькому каньйоні Прута у межах міста Яремче. Легкодоступним і красивим є водоспад Женецький Гук поблизу села Татарів. Унікальна цікавинка - Старунський грязьовий вулкан – єдиний діючий у Західній Україні, який вперше проявив себе у 1977 р. після землетрусу в горах Вранча у Румунії і з того часу "дихає" через десятки міні-кратерів. Гарячі грязі, вода високої мінералізації, що знаходяться на території вулкану, володіють цінними лікувальними властивостями. Неподалік ще у 19 ст. були знайдені "законсервовані" залишки печерного носорога, які зараз зберігаються у природознавчому музеї у Львові.

Що ж стосується активного туризму, то у регіоні знайдуться маршрути будь якої складності - від кількагодинних прогулянок околицями Яремче (тут теж є Скелі Довбуша!) до багатоденних лижних походів. Найвідомішим є, звичайно, Чорногірський хребет, найвище гірське пасмо України з численними вершинами-двотисячниками, скелями, водоспадами, чарівними озерами Несамовите та Бребенескул (останнє - з іншого боку хребта, уже в Закарпатті), обсерваторією на горі Піп Іван. Любителям тиші і диких гірських пейзажів будуть до смаку безмежні простори Ґорґан, з їх гігантськими кам'яними пустелями, стрімкими вершинами Грофа, Сивуля, Довбушанка, малодоступним хребтом Аршиця, а також – придатними навіть для одноденних маршрутів хребтом Синяк-Хом'як, Явірник, вершиною Синячка. На схід від річки Прут простягаються так звані Запрутські Ґорґани - довгі гірські пасма з невеликими перепадами висот, з панівними вершинами Ротило, Лисина Космацька... Ці маршрути простіші і також безпечніші у випадку різких перепадів погоди чи непередбачуваних ситуацій.

Ну а найдосвідченіші мандрівники оберуть для себе багатоденні автономні маршрути у "найдикішу", південну частину області. Тут обмаль сіл, небагато туристів, тут немає транспорту, готелів, магазинів. У цій частині краю лежать гірські пасма Чивчини, Гриняви (хребет Пневе), а дещо доступнішим є північний хребет Кринта-Скупова. Після руйнівних повеней, що вирували на Прикарпатті у 90-х та 2000-х роках, більшість мостів тут була зруйнована і не відновлювалась, тому ще однією "атракцією" маршрутів долинами річок будуть нескінченні переправи з берега на берег. Вказаний район - прикордонний, то ж необхідно потурбуватись про отримання відповідних дозволів і мати при собі документи.

На Івано-Франківщині знаходиться понад 3900 об'єктів культурної спадщини. У області менше класичних памяток містобудування, ніж у сусідніх регіонах, що пов'язано з історико-географічними особливостями краю. Проте, вони є! Перш за все, сам обласний центр має багато цікавих старовинних споруд, як храмів, так і світських. Варто згадати лише кафедральний собор Воскресіння Христового чи Вірменську церкву. Цікавими будуть відвідини Більшівців (костел Благовіщення, розташований на високій горі, поруч є монастирські келії), Рогатина (оборонний костел св.Миколая, оборонна церква Різдва Богородиці), Городенки (костел Непорочного Зачаття Діви Марії, де творив легендарний Пінзель). Прогуляйтесь по історичному центру Коломиї, де оглянете сотні невеликих кам'яничок кінця 19 - початку 20 ст. з розкішним оздобленням.

У селі Шевченкове над Дністром знаходиться найстаріша кам'яна споруда Західної України - храм святого Пантелеймона, основи мурів якого датуються ще 12 (!) століттям. Неподалік - княжий Галич та село Крилос, де теж збереглися споруди, котрі беруть свій початок ще за княжих часів. Це фундаменти Успенського собору, церква Різдва Христового, оборонні вали. Тут же - цікавий музей "Княжий Галич" та музей народної архітектури. Цікавими є і десятки інших містечок області.

Найперші місця серед культурних пам'яток належать музею "Писанка" у м. Коломия та центру гуцульського мистецтва, що у с. Яворів Косівського району. Музей "Писанка" був збудований у 2000 р., центральною частиною будівлі є велетенська писанка висотою 13м. Це унікальний музей писанкового розпису у світі. Надзвичайно самобутньою є культура гуцулів, що виявляється у архітектурі, господарстві та побутових речах, декорованих народними орнаментами у вигляді оберегів. Багатющими колекціями володіє Коломийський музей мистецтва Гуцульщини. Культура гуцулів, що проживають високо у Карпатах, також представлена у Самобутньому центрі гуцульського мистецтва, що у Яворові. Тут налагоджене виробництво різнобарвних гуцульських ліжників (це довгі вовняні покривала з пухнастим двохстороннім ворсом), а також дерев'яних виробів: іграшок, посуду, сувенірів тощо. Знаменитим центром гуцульського мистецтва є місто Косів та його відомий далеко поза межами регіону ярмарок.

У області, на жаль, кепська ситуація з замками. Пальму першості має Галицький замок, від якого збереглася одна вежа, котра зараз якісно відреставрована, і частина муру. Замок мальовничо вписується в пейзаж, він панує на високій горі над старим містом. Десь на 20-30% зберігся Пнівський замок у селі Пнів, це передмістя Надвірної. Донині вцілілі фрагменти кількох інших споруд, звісно, будуть цікавими запеклим краєзнавцям, проте навряд чи зацікавлять масового туриста.

Перебуваючи в обласному центрі, не варто думати, що це - лише перевалочний пункт на шляху в гори. Аж ніяк. Неодмінно відвідайте музеї міста, перш за все Художній музей, розміщений у старовинному костелі Діви Марії та краєзнавчий музей, розміщений у міській ратуші. Обидві ці споруди не мають аналогів у країні. Надзвичайно цікавим є село-музей Криворівня. У центрі цього села кожного літа упродовж 1900-1914 р. відпочивав Іван Франко і займався творчою діяльністю. У цьому будинку тепер знаходиться літературно-меморіальний музей Каменяра. Стежками села ходили Леся Українка, Василь Стефаник, Осип Маковей, Михайло Грушевський, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Ольга Кобилянська і Гнат Хоткевич. Зйомці легендарного фільму "Тіні забутих предків" присвячена експозиція автентичної хати-гражди. Десятки менших музеїв розкидані по містечках та селах краю.

Серед сакральних пам'яток перше місце за рівнем популярності у туристів займає Гошівський монастир у с. Гошів Долинського району, що належить отцям василіанам та греко-католицькій єпархії, є одним з найвеличніших історико-архітектурних святинь у Західній Україні. Щороку тут відбувається багатотисячне паломництво прочан з різних країн світу. Сотні років відомий, і знову діє за прямим призначенням, як монастир, легендарний Манявський Скит. На жаль, тут набуло розмаху не надто фахове будівництво та перебудови, які змінюють вигляд старовинних кількасотлітніх споруд.

Область багата деревяними храмами, серед яких найбільш відомі і найчисленніші храми гуцульської школи народного будівництва. У давнину, на хрестах-фундаментах споруджували хрещаті у плані і наче витягнуті до неба дерев'яні храми, які можна вважати архітектурними шедеврами, адже недаремно вони привертають увагу світової спільноти своєю самобутністю. Дві дерев'яні церкви Івано-Франківщини потрапили до списку культурної спадщини ЮНЕСКО. Це церква Свято-Духівська у Рогатині та церква Різдва Пресвятої Богородиці у селі Нижній Вербіж. Наприклад, церква Святого Духа у м. Рогатині славиться своєю архітектурною складовою і належить до яскравих зразків галицької школи сакрального будівництва. Тепер це – музей дерев'яної архітектури і живопису XVІ-XІX ст. З цієї церкви у Рогатині, за багатьма історичними джерелами, під час весілля у 1520 р. татари викрали легендарну Роксолану, яка згодом стала дружиною турецького султана Сулеймана Пишного.

На превеликий жаль, багато храмів нині закуті у "гарний" панцир із бляхи, під яким дерево не може дихати і починає гнити. Сюди відноситься і згадана вище церква у Нижньому Вербіжі. Проте, частина храмів все ж зберегла свою автентичність, а деякі, що не може не тішити, професійно відреставровані вже в останні роки. Неодмінно відвідайте 200-літню церкву Різдва Богородиці у Криворівні, яка знову вкрита справжнім деревяним гонтом. У Коломиї зберігся унікальний храм Благовіщення Пресвятої Богородиці, збудований у 1587 р. за традиційними канонами галицької народної архітектури як одноверхий тридільний храм. Вражає архаїчним виглядом невеликий храм св.Василія у селі Черче. Ця споруда відноситься уже до бойківського стилю. Немає можливості згадати тут більше храмів, їх сотні, але варто лише здійснити пошук по сайту...

У Івано-Франківській області нараховується 8321 річка. Досить великими річками вважаються 132, які мають протяжність понад 10км. кожна, ці річки належать до басейнів Дністра (річки північної та західної частини області) і Пруту (відповідно південної та східної частини області). У межах Івано-Франківщини найбільшими притоками Дністра є: Бистриця, Свіча, Лімниця, а найбільші притоки Пруту – Чорний Черемош, Білий Черемош, Рибниця, Пістинька. Багато з них протікають серед гір, тому вони є гірськими річками, у той час річки північної частини області (переважно ліві притоки Дністра) відносяться до рівнинних річок. Річки області придатні до сплавів та рафтингу на байдарках та катамаранах. Прут, Черемош та частково, у нижній течії, Свіча використовуються для спортивних сплавів, тут багато порожистих ділянок, невеликих водоспадів, можна проводити змагання. Сплави відбуваються переважно весною і на початку літа, коли в річках багато води. Натомість Дністер придатний для відпочинкового та краєзнавчого відпочинку, тут прекрасні умови для походів на байдарках та катамаранах протяжністю від одного дня до кількох тижнів. Прибережні населені пункти та береги річки насичені цікавими місцями та точками панорамного огляду.

Стосовно екології, то стан лише гірських річок можна вважати задовільним, рівнинні річки захаращені різними відходами промисловості та сільського господарства, а то й просто побутовим сміттям. В останні роки гостро постала проблема неконтрольованих каналізаційних стоків від сотень новозбудованих садиб, котеджів та готелів у гірській частині області. При зведенні цих обєктів належному обладнанню каналізації часто не надається уваги.

Клімат Івано-Франківської області – перехідного характеру від помірно-континентального вологого до континентального, який формується під впливом вологих повітряних потоків Атлантичного океану і теплих повітряних мас Середземного моря. Зима відносно м'яка, літо досить тепле, однак у горах клімат суворіший і змінюється залежно від висоти гір. Територія області поділена на кілька кліматичних районів: південно-східний, наддністрянський, передгірський і гірський. Безумовно, найбільш суворий – це гірський клімат з досить низькими температурами і тривалими приморозками від жовтня і до початку травня. Найбільш м'який клімат у наддністрянському районі у порівнянні з передгірським та південно-східним, в яких тривалий період приморозків. На диференціацію клімату впливає рельєф, кожна річкова долина, узгір'я чи гірська ущелина має свій особливий клімат.

Протяжність автомобільних доріг державного значення Івано-Франківської області становить 585км, а також – 3.575км автомобільних доріг місцевого значення, розвинуте автобусне сполучення з містами Польщі, Чехії та Словаччини. З кінця XX ст. у області значно зросла інтенсивність руху, особливо це стосується великогабаритних транспортних засобів. Основні автомобільні артерії перебувають у відносно непоганому стані. Довжина залізничних колій становить до 500км., однак найважливіші залізничні коридори через область не проходять. Основний залізничний рух відбувається на ділянках Болехів - Калуш - Івано-Франківськ - Коломия - Чернівці, Бурштин - Галич - Івано-Франківськ - Надвірна - Яремче - Ворохта - Рахів, а також на ділянці Коломия - Яремче. Магістральні автотраси також приблизно повторюють вказані маршрути.

До основних галузей економіки області зараховують промисловість, туризм, сільське господарство і будівництво. В Івано-Франківській області промислові підприємства займаються виробництвом електроенергії, машинобудуванням, виробництвом будматеріалів, хімічним і нафтохімічним виробництвом, а також – деревообробною та харчовою промисловістю. Харчова промисловість об'єднує сукупність підприємств щодо виробництва харчових продуктів з метою забезпечення потреб внутрішнього регіонального та загальнонаціонального ринків: важливе місце займає виробництво молочних продуктів, м'ясна промисловість, а також – розлив столових та лікувальних мінеральних вод. Перевага хімічної галузі полягає у тому, що вона має значний експортний потенціал і належить до інвестиційно-привабливих. У галузі сільськогосподарського виробництва заангажована третина населення, приблизно половина території земельних ресурсів зайнята сільськогосподарськими угіддями, а інша половина – лісовими площами.

Івано-Франківська область, яка розташована майже у самому географічному центрі Європи (він знаходиться на Закарпатті, поруч із Раховом), відома своїми унікальними культурними, етнографічними та природними пам'ятками, має значно розвинутий туристично-рекреаційний потенціал, на її території знаходиться велика кількість оригінальних архітектурних та історичних пам'яток.

І глибоко помиляється той, хто думає що в цій статті згадані всі цікавинки області. Адже є ще Снятин, Бурштин, Кути, Гвіздець, Заболотів, Богородчани, Тлумач, Космач, Обертин, Приозерне, Микуличин, Печеніжин...

Andrij